Отже, ось які переваги є в українських САУ "Богдана" перел іноземними аналогами:
- це наше виробництво, тому обслуговування та ремонт проходять швидко (будь-яка запасна частина доступна протягом 24 годин, будь-яка машина може бути відремонтована протягом 48 годин)
— виробництво рознесене за різними локаціями та дубльовано (в Україні та в сусідніх країнах НАТО)
— в місяць виробляється 20-25 гаубиць/САУ
— ціна 3 млн дол за 1 САУ (досить хороша ціна, дешевше за аналоги в НАТО, де ціни стартують від 5 млн дол і доходять до 20 млн дол)
— електрична та гідравлічна системи дубльовані механікою
— гаубиця дуже точна навіть у порівнянні із західними зразками (секрет у нарізці ствола)
— знос ствола дуже повільний, 7 тис пострілів (у аналогів в НАТО 3-5 тис)
— швидкострільність до 6 пострілів за хвилину
— дальність стрільби до 40 км
— з минулого року проблем з артснарядами немає.
Тобто, виходить, що:
— в рік ми виготовляємо приблизно 250 гаубиць/САУ «Богдана»
— при тому, що втрачаємо лише 20-30 одиниць, тобто 10% (частину ймовірно відновлюють)
— в рік витрачаємо на їх виробництво та ремонт приблизно 800 млн дол (34 млрд грн)
— фактично за 5 років перекриємо наші потреби в 155-мм артилерії.
Наш ОПК дійсно багато чого може, головне це фінансування.
Нагадаю, що зараз він працює лише на 1/3 спроможностей (фінансується на 10 млрд дол в рік при можливостях виробництва в 30 млрд дол в рік).
Після війни ОПК може і має стати фактично основним драйвером економіки в промисловості. |
