За його словами, маємо два приклади закупівель автобусів у м. Миколаїв та у м. Львів. Але ось яка була різниця.
"Якби ці кошти пішли на закупівлю українських автобусів в такій кількості, яку купили у турків, місто зекономило б 98 млн гривень, роботу отримали б тисячі працівників, а український виробник сплатив би близько 40 млн податків, які йдуть на ЗСУ. Здавалося б, для міськради прифронтового міста цього аргументу мало бути достатньо. Натомість мерія Миколаєва вирішила підтримати бюджет Туреччини, її робочі місця та її збройні сили.
А Європейський банк реконструкції та розвитку підтримав турецьку економіку, причинивши шкоду економіці України. Саме так варто трактувати закупівлі іноземних товарів, коли такі самі виробляються в Україні. Це не підтримка, це шкода - на зразок давати шоколадку хворій на діабет дитині.
На тендери міжнародних кредиторів, таких як ЄБРР, не поширюється вимога українського законодавства щодо локалізації при публічних закупівлях. А їх власні правила закупівель судячи з даного прикладу іноді позбавлені здорового глузду.
Водночас якщо громада має намір підтримати своїми коштами українського виробника, український бюджет та українську армію, це цілком реально.
Для прикладу, майже одночасно з миколаївською ганьбою відбулося підписання угоди мерії Львова з місцевим заводом на закупівлю 48 нових автобусів. Вони також будуть придбані на кредитні кошти, надані ЄБРР. Це приклад раціональної і патріотичної позиції мерії Львова. Вже мав можливість подякувати меру Львова Андрію Садовому особисто за правильне рішення - купувати українське. І радо роблю це ще раз публічно.
Технічні характеристики українських автобусів, які виробляють у Чернігові, Черкасах, Запоріжжі та Львові, нічим не поступаються закордонним аналогам. Різниця лише в тому, що у виготовленні українського автобуса беруть участь біля 200 підприємств по всій країні. На кожному з них працюють люди, чиї сімʼї в умовах війни залишились і працюють тут, серед нас. А ще українські виробники мають максимально близькі до замовника склади із запчастинами, які не треба вести з-за кордону. Сервісні підрозділи і т.п.
Миколаїв свого часу став символом так званої данської моделі міжнародної допомоги Україні. Уряд Данії взявся за реконструкцію системи водопостачання міста, віддавши кошти українським виробникам обладнання. Таким чином допомога надавалась двічі - прифронтовому місту та заводам, які в умовах війни страждають через обстріли дефіцит замовлень. Цю модель ми показуємо іншим міжнародним організаціям як приклад. В цей час мерія Миколаєва при закупівлі автобусів повела себе так, ніби ніякої війни немає.
І ще один важливий момент, який стосується ЄБРР, ЄІБ та інших міжнародних кредиторів, чия підтримка у важкі часи для нас важлива - та, яка насправді є підтримкою, а не завуальованою шкодою. Віддаючи кошти українським виробникам, фінансові інституції посилюють спроможність України триматись віддати кредити в майбутньому. І навпаки, підтримка імпорту товарів, аналоги яких виробляються в Україні, ставить повернення кредитів під сумнів.
Йде війна, ми маємо бути прагматичними. Тим, до кого це ніяк не доходить, варто перечитати цей пост кілька разів і нарешті зрозуміти: «Зроблено в Україні» - це не гасло, а єдиний рецепт виживання економіки нашої держави в умовах війни." - підкреслив Дмитро Кисилевський.
Зазначимо, що зараз якраз проходить тендер на закупівлю тролейбусів Києвом, де теж є підозри в просуванні інтересів закордонних виробників. Тому слідкуємо за цим тендером. |
